Відповідно до положень Сімейного кодексу України майно подружжя, нажите під час шлюбу є спільним за винятком майна, яке було отримано у спадок та подароване кожному з подружжя окремо. До спільно нажитого майна належить нерухомість, транспортні засоби, гроші, включаючи доходи від підприємницької діяльності, паї, акції, цінні папери, вклади у господарські товариства. Майно, яке належало кожному з подружжя до шлюбу, таким і залишається.
Як показує судова практика, часто один із подружжя не бажає ділити навпіл придбане майно під час шлюбу. Як довести, що майно придбане під час шлюбу не є спільною власністю подружжя? Є дуже багато нюансів, які допомагають вирішити цю проблему, розглянемо деякі з них.
Щодо поділу майна приватного підприємця, то на підставі ст. ст. 57, 61, СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Також, цей принцип закріплений у п. 29 Постанови Пленуму ЗС України № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.07 р. Таким чином, якщо ви доведете його про діяльність, то дане майно не підлягає розподілу на підставі ст. ст. 63, 65 СК України.
Щодо визнання частки у статутному капіталі господарського товариства спільною сумісною власністю подружжя, то відповідно до Ч. 2 Постанови Пленуму ЗСУ № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та розподіл спільного майна подружжя» Від 21.12. Статтею 12 Закону україни Від 19 вересня 1991 р. N 1576 — XII «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками та учасниками, є саме товариство.
Внесок у статутний фонд господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи із змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо внесок у статутний фонд господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, на користь сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ отриманих доходів, а не на частку у статутному фонді. На сьогодні судова практика дає однозначну відповідь на те, що на сьогоднішній день немає підстав вважати частину у статутному капіталі господарського товариства, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (Огляд та узагальнення судової практики, зроблений головою апеляційного суду Харківської області М. М. Бородіним, та суддею апеляційного суду Харків. «Актуальні питання цивільного та господарського права», № 5 за 2009 рік). Інший із подружжя має право лише частку отриманих доходів від цієї діяльності.
Щодо положень шлюбного контракту, якими передбачено роздільну власність подружжя, то один із подружжя має право оскаржити положення договору, які ставлять його у невигідне становище на підставі Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання, правові угоди, недійсними» та норм закріплених у ЦК України.
Щодо речей індивідуального використання, а саме одяг, взуття, книги за фахом, залишаються у власності за кожним із подружжя окремо, за винятком того, що може бути визнано предметами розкоші. Особливу увагу слід звернути на коштовності: подарунки залишаються за одним із подружжя, а предмети розкоші підлягають поділу, але якщо подарунок є предметом, то він також не підлягає поділу.
Приватизація квартири є безплатною угодою (вважається, що Вам її подарували). Майно, отримане одним із подружжя під час шлюбу в дарунок та інші безкоштовні операції, теж можуть бути визнані індивідуальними. Речі, придбані виключно для задоволення потреб неповнолітніх дітей (одяг, взуття, шкільне та спортивне приладдя, музичні інструменти, дитяча бібліотека та інше), поділу не підлягають та передаються без компенсації тому з подружжя, з яким проживають діти. Вклади, внесені батьками за рахунок спільного майна подружжя на ім'я їх загальних неповнолітніх дітей, вважаються власністю цих дітей та не враховуються при поділ майна подружжя.
Однак, найчастіше застосування основного принципу сімейного права – «Все, що нажите у шлюбі – підлягає розділу» не відповідає ситуації, що склалася, і просто несправедливо. Буває, що один із подружжя завдав другому подружжю непоправної образи або обдурив його, проте дана обставина не враховується ні законом, ні судом при розгляді питання про поділ майна. Крім того, дуже часто питання справедливого поділу майна відіграє величезну роль для подальшої долі людини, її матеріальний та моральний добробут, відсутність розчарування в інституті шлюбу, готовність укласти шлюб знову.
Наша команда готова завжди з розумінням вникнути у Вашу конкретну ситуацію і забезпечити той варіант поділу майна подружжя, що Ви вважаєте справедливим. Або якщо ви вже розділили майно зі своїм чоловіком і постало питання про виділення частки у натуріМи також з радістю допоможемо Вам. Телефонуйте. Консультація безкоштовна.